Історія

 alt=Кажуть, на Паризькій вуличці, яка виходить на Старомак в північній частині наместі, в квартирі з вікнами на двір мешкав маловідомий бухгалтер трамвайного парку Іржи Клупик. Окрім цієї захоплюючої роботи, він фіктивно числився на посаді масажиста збірної Чехії по шахах, поєднуючи це з пристрастю до квітникарства. А оскільки пан Клупик вважав себе нехай не знаменитим, але все-таки художником, то квартира його з часом набула вигляду майстерні. Він рідко відвідував різні заклади, якими багаті околиці Старомаку, з причини постійної зайнятості, вважаючи за краще приймати друзів у своєму помешканні.

Один із них, загадковий тип невизначеного віку Міхал Туйка, навіть жив у майстерні Клупика з ніжним собакою Куча і різними жінками, поки хазяїн зводив трамвайні цифри у регулярних звітах.

Періодично заходив дизайнер інтер’єрів квартир і колекціонер марок островів Карибського басейну Йожеф Стабут-Кужецьки, дуже спокійний і урівноважений емігрант. Він любив говорити, що своєю незворушністю зобов’язаний виключно Бехеровці і абсолютно чарівній атмосфері празького життя, межуючого між містикою і реальністю, в якій може статися щось найбільш таємниче і загадкове.

 alt=Іноді гостював тут у пошуках натхнення дивакуватий бурмило Вацлав Божек, володар неймовірної кількості светрів, багатий і безглуздий маг-дилетант із майже чистою совістю. Так, він умів гіпнотизувати дів, але не зловживав цим, і тому спав спокійно, лише зрідка згадуючи свій невеликий гетеросексуальний досвід, що, втім, не чинило йому особливих незручностей.

З хаотичною періодичністю ці богемні збори відвідувала особа з ямкою на лівій щоці і прямим волоссям. Барбара Майжелова палила виключно за кермом, причому виключно через мундштук, і завжди гикала на банкетах під час промови політичних тостів, але навіть це не перешкодило їй стати дружиною посла братської країни в Чехії. Коли вони усі збиралися в майстерні пана Клупика, можна було здивуватися, з якою легкістю ці дуже різні люди знаходили спільну мову. Ним завжди було про що поговорити, чим себе зайняти.
 alt=Чи був секрет у правильних кнедлях, які Майжелова робила особисто, незважаючи на статус дипломатичної дружини, або ж це була особлива кава, яку міг приготувати тільки емігрант за привезеним невідомо звідки рецептом, або клептоманія загадкового Туйки, що приносив із собою з прогулянок такі ж загадкові предмети, або ж то третє око Великого Вацлава, яке він постійно обіцяє показати, або пристрасть пана Клупика до насиченого жовтого кольору, в який він пофарбував усі стіни, підлогу і стелю своєї квартири-майстерні, — напевно сказати важко. А одного разу прийшов Божек, і оголосив, що осягнув методику просторово-хвильового інерціонально-частотного дуалізму, і тепер є адептом Метафізики Верхнього Світу. Звичайно, йому ніхто не повірив. Ну, хто ж повірить в таку маячню!

 alt=У відповідь на це велетенський маг показав усім те, що постійно обіцяв, і тут же присягнувся добрим ім’ям Старомістської площі, що навчить кожного присутнього користуватися трансцендентним тахіонним полем, якщо натомість отримає обіцянку тримати язик за зубами.

Оскільки добре ім’я Старомаку не викликає ніяких сумнівів, а ніхто з тих, що нині живуть, нічого не знає про практичне використання людьми телепортаційних можливостей тахіонного поля, можна припустити, що маг стримав клятву, а його друзі — свою обіцянку. Крім того, після цих подій стали подейкувати, що означених людей зустрічають іноді в різних містах світу, а подекуди не лише в містах. Десь вони з’являються зовсім ненадовго, десь затримуються на тривалий час. У місцях, де їх бачать найчастіше, з’являються пофарбовані в жовте стіни, підлога, стелі, відчувається аромат особливої кави і правильних кнедликів, а в околицях абсолютно загадковим чином зникають такі ж загадкові речі. Сусід пана Клупика, якось перебравши крушовицького, заливав, що квітникар-бухгалтер і його строката компанія виявилися людьми практичними, і, з’являючись в різних куточках Європи, відкривають ресторації, які своїми інтер’єрами і істинною празькою аурою (тут без Стабут-Кужецького не обійшлося) зберігають унікальний дух старої столиці (точно клептоман Туйка прихопив по дорозі), і в той же час можуть похвалитися відмінною кухнею (швидше за все, Майжелова руку доклала).

 alt=І скрізь ці ресторації популярні і багатолюдні, як Старомак літнім вечором. Іноді промайне в дверному отворі бурмило у светрі, або руда борода маловідомого художника, або панночка з ямкою на лівій щоці закурить через мундштук — от і все описи очевидців.
Факти досить хисткі, але сусід Іржи Клупика абсолютно упевнений, що це саме та найекстравагантніша празька п’ятірка практикує чудеса телепортації. Хоча, що тільки людині не привидиться з пари кухлів доброго пива. Але в Празі стверджують, що це все — чиста правда. Як і усі інші історії і легенди, народжені Старомаком, Старомістською площею.

А якщо це брехня — то кнедликів не існує!

Поділитись у соц. мережах

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal